с. Боянівка

Населення 118 чол., площа 0,018 км²

На схід від Забороля існувало село Бичаль, увійшовши тепер в зону сусідньої Боянівки.

За книгою О. Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» (1934) Бичаль – «село Рівненського пов., Кустинської вол., 19 км від Рівного, село недалеко від р. Горині. На початку XX ст. було там 82 «димів» і 532 жителів. Церква мурована в ім’я Покрови (1779) з такою ж дзвіницею, побудована на місці старої, дерев’яної. У 1651 році було там 25 «димів». Село входило в склад острозької ординації. У 1753 р. по Кульбушівській трансакції, дароване кн. Любомирському, а пізніше належало до Володимира Климановського 14,441 дес. (в цьому 12,273 дес. лісу). По повстанні 1831 р. маєтокналежав до «удельного ведомства».

У 1651 р. в «Бечале» повсталі селяни напали на поміщицьких гайдуків, зв’язали й віддали каральним загонам козацької сотні. У наступному році вчинено розправу над «бичальськими крестьянами», спалено 5 дворів. Акт 1713 р. засвідчує в «Бичале» 25 садиб, смолокурню, гаївку.
Два роки опісдя в «бичальськом лесу» замкові дозорці викрили і схопили конокрадів.

За даними 1889 р. Бичаль мав статус «деревни», єпархіально приналежної до Забороля. Тоді нараховував 37 дворів, 195 мешканців.