Рішенням виконавчого комітету Олександрійської сільської ради № 24 від 23 лютого 2023 року «Про затвердження складу постійно діючої комісії із встановлення факту отруєння бджіл на території Олександрійської сільської ради» затверджено склад постійно
Рішенням виконавчого комітету Олександрійської сільської ради № 24 від 23 лютого 2023 року «Про затвердження складу постійно діючої комісії із встановлення факту отруєння бджіл на території Олександрійської сільської ради» затверджено склад постійно діючої комісії з питань бджільництва, попередження та встановлення факту отруєння бджіл на території Олександрійської сільської ради.
Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки, то він повинен діяти швидко й оперативно. Тому, що вже через 3-4 дні слідів пестицидів в відібраному матеріалі можна не знайти. У випадку отруєння бджіл необхідно терміново звернутись до місцевої влади офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії.
До складу комісії залучаються депутати місцевої ради, представники Держпродспоживслужби (спеціалісти напрямків фітосанітарії та ветеринарної медицини), екологічної інспекції, товариства бджолярів та департаменту агропромислового розвитку. Дані особи можуть бути залучені в якості свідків в суді. В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.
Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт. Проби рослин з поля, де проводився обробіток, разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Інформацію про те, кому належить оброблене пестицидами поле, його площа, яка культура посіяна на полі та на якій відстані поле знаходиться від пасіки, можна отримати у місцевій
сільській раді. Доказом того, що господарство використовувало для обробітку сільськогосподарських угідь той чи інший препарат слугує журнал хімічної обробки посівів, який має обов’язково заповнюватися агрономом або
відповідальною особою у господарстві та каністри із залишками препарату (при їх наявності).
Слід констатувати, чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше, ніж за 3 дні.
Однією з важливих умов під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація пасік в районних державних лікарнях ветеринарної медицини, а також відповідно до вимог ст. 13 Закону України ″Про бджільництво″ − пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної
політики.
Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді. Ця вимога є обов’язковою, тому, що в суді буде тяжко довести, що бджоли загинули саме в результаті обробітку, а не від хвороби. Комісійно відбирають проби. Методичні рекомендації щодо правильності відбору надають фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків не пізніше двох діб від моменту отруєння.
Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист,
підписаний ветеринарним спеціалістом, який відбирав і запаковував проби. В листі зазначають назву господарства (прізвище, ім’я та по батькові власника пасіки, адресу, номер пасіки, кількість вуликів та кількість відібраних проб, характерні ознаки захворювання та мету дослідження).
При підозрі на отруєння
до листа додається акт або копія акта комісії, яка обстежувала пасіку та відбирала матеріал.
Держпродспоживслужба рекомендує направляти зазначені зразки разом з супровідною та актом відбору до Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ, вул. Донецька, 30, тел.: 044-243-37-54 та 044-243-37-55); Української
лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України (м. Київ, тел.: 044-526-45-02 та 044-527-89-43); Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені
академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України (м. Київ, вул. Героїв Оборони, 6, тел.: 044-526-97-00 та 044-526-96-45). Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби від часу відбору при умові зберігання та доставки в холодильнику або термосі з льодом. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину. Акт комісії та експертиза лабораторії, яку планується дослідити – це основні документи для розгляду в суді. Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл від дії визначеного пестициду, слід робити наступні дії:
1. маючи акти і дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння, визначають отруту, слід письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків;
2. якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків – передати справу до суду.
ПОРЯДОК
реєстрації пасіки
1. Цей Порядок визначає процедуру реєстрації пасіки суб’єктами господарювання (юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичні особи - підприємці, зокрема сімейні фермерські
господарства, що провадять діяльність у галузі бджільництва), а також фізичними особами, у яких наявні бджолині сім’ї (далі - власник пасіки або уповноважена ним особа) у місцевих державних адміністраціях або органах місцевого самоврядування (далі - органи місцевого самоврядування).
2. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом в органах місцевого самоврядування.
3. Реєстрація пасіки здійснюється після видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки (далі - паспорт пасіки) територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту
споживачів.
4. Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення (заява встановленого зразка). До заяви додається засвідчена заявником копія паспорта пасіки.
5. У заяві зазначаються:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи);
найменування (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи - підприємця);
місцезнаходження (для юридичної особи), місце проживання (для фізичної особи - підприємця);
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи), реєстраційний номер
облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та
повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи - підприємця);
контактна інформація (номер телефону, адреса електронної пошти).
6. Інформація про реєстрацію пасіки вноситься до журналу обліку пасік, який ведеться органами місцевого самоврядування. У журналі обліку пасік зазначається інформація згідно з пунктом 5 цього
Порядку, а також:
місце фактичного розташування пасіки із зазначенням інформації щодо земельної ділянки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);
кількість бджолиних сімей на дату реєстрації паспорта пасіки;
порода (популяція) бджолиних сімей (за наявності);
єдиний унікальний номер.
7. У разі припинення діяльності пасіки її власник або уповноважена ним особа протягом десяти календарних днів письмово інформує про це орган місцевого самоврядування, де зареєстровано пасіку.
8. У разі перевезення (кочівлі) пасіки на адміністративну територію іншого органу місцевого самоврядування власник пасіки або уповноважена ним особа інформує про це вказані органи самоврядування. Інформація повинна бути надана засобами електронного зв’язку або в письмовій формі не пізніше ніж за два календарних дні до перевезення (кочівлі) пасіки на їх територію. Власник пасіки або уповноважена ним особа надає відомості, зазначені в пункті 5 цього Порядку, а також повідомляє про:
місце запланованого розташування пасіки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);
час запланованого прибуття та виїзду (дата початку і закінчення перевезення (кочівлі) пасіки);
кількість бджолиних сімей під час перевезення (кочівлі) пасіки;
контактну інформацію власника пасіки або уповноваженої ним особи (номер телефону, адресу електронної пошти). У разі якщо інформація була надана лише телефоном, не пізніше наступного робочого дня після прибуття на місце кочівлі власник пасіки або уповноважена ним особа надає органу місцевого самоврядування, на адміністративну територію якого перевезено пасіку, електронне (підписане електронним цифровим підписом) або письмове повідомлення-підтвердження про прибуття.
Орган місцевого самоврядування вносить подану власником пасіки або уповноваженою ним особою інформацію до журналу обліку пасік.
9. Під час перевезення (кочівлі) пасіки власник пасіки зобов’язаний керуватися положеннями законодавства.
10. У разі надходження інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин на адміністративній території органу місцевого самоврядування вказані органи самоврядування протягом чотирьох робочих годин
повідомляють про це власників пасік та/або уповноважених ними осіб, зареєстрованих і таких, що прибули на кочівлю на їх територію, у встановленому законодавством порядку.
Консультацію з питань бджільництва чи реєстрації пасіки можна отримати у головного спеціаліста відділу земельних відносин Олександрійської сільської ради Наталії Гурінчук за тел.0673702164.
