Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату
Нормативно-правова база: «Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату», затверджений постановою КМУ від 27 грудня 2017 р. № 1098.
Допомога надаєтьсянепрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.
Заяви з необхідними документами приймаються спеціалістами відділу соціального захисту населення Олександрійської сільської ради та передаються управлінню соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації.
Розмір допомоги: визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Строки призначення допомоги: кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.
Умови припинення: якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти;
у разі працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю - з місяця, в якому особа працевлаштувалася або зайнялася підприємницькою діяльністю;
у разі призначення пенсії - з дати її призначення;
у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон - з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду;
у разі смерті особи - з місяця, що настає за тим, у якому особа померла.
У разі неодержання тимчасової допомоги протягом шести місяців підряд її виплата тимчасово припиняється.
